Останнім часом зростають вимоги до фінішної обробки деревини і матеріалів, подібних до неї за фізико–механічними властивостями (ДСП, МДФ, ОСБ).

Хоча на даний момент у нашій країні існує безліч підприємств, на яких операції шліфування виконуються вручну або, у кращому випадку, за допомогою ручних шліфувальних машин, ринок диктує нові умови – виробникам необхідно постійно підвищувати якість продукції та мінімізувати вплив людського фактора. Іншими словами, чимраз частіше виникає потреба в механізації процесу шліфування.

Зазвичай, при виготовленні деталей з масиву деревини або ДСП, коли виникає необхідність шліфування крайок або невеликих площин, такі поверхні найкраще обробляти з використанням спеціального устаткування – крайкошліфувальних верстатів.

На ринку представлено багато варіантів шліфувального устаткування, розглянемо найбільш розповсюджені конструкції та їхні особливості.

Якщо розглядати питання шліфування плоских прямолінійних поверхонь, то існує кілька основних типів устаткування. Найбільш простий тип верстата – це плоскошліфувальний верстат, принцип шліфування якого базується на використанні кола великої площі з закріпленим на ньому шліфувальним папером. (Існує загальновживана назва таких верстатів – «ШЛДБ»). Ці верстати досі використовуються на більшості підприємств, які успадкували парк старого обладнання.

Більш сучасним і ефективним є верстат з використанням шліфувальної стрічки, склеєної в замкнуте кільце (верстати даного типу подібні до вузькострічкових шліфувальних верстатів, відомі як «ШЛПС»). Характерна ознака цього устаткування – застосування довгої смуги абразивної стрічки (довжиною 2000-3500 мм), склеєної в кільце і натягнутої на два або декілька роликів. Конструктивно такі шліфувальні вузли можуть бути розташовані або вертикально, або горизонтально.

Верстати з вертикальним розташуванням шліфувальної стрічки використовуються рідше, шліфувальний вузол такого верстата складається зі шківів, на яких натягнута шліфувальна стрічка. Змінна п’ята, по якій ковзає стрічка при шліфуванні, має, зазвичай, спеціальну графітову підкладку, а також може мати як плоску, так і спеціальну профільовану поверхню, що дозволяє шліфувати фасонні поверхні. Шліфування на такому вузлі відбувається зазвичай впоперек волокон – що дозволяє отримати більшу глибину знімання поверхневого шару і забезпечити рівномірний знос стрічки. Такі верстати призначені переважно для шліфування крайок невеликих деталей і криволінійних поверхонь.

Верстати з горизонтальним розташуванням шліфувального вузла дозволяють мати велику довжину обробки. Також верстати даного типу зазвичай оснащені механізмом осциляції – спеціальним пристроєм, що задає поперечне переміщення шліфувальної стрічки.

За матеріалами журналу меблеві технології
http://ua.infomebli.com/