Вибір меблевої тканини – справа доволі кропітка та відповідальна. Від звичайних тканин меблеві тканини відрізняються низкою харак- терних ознак: високою зносостійкістю, вогнетривкістю, невидимим тефлоновим напиленням тощо.

Загалом, виокремлюють кілька різновидів тканин для оббивки: жакард, гобелен, флок, велюр, шеніл, куртизан, мікрофібра.

Жакард, або штучний шовк – синтетично-бавовняний матеріал, що виготовляється жакардовим плетінням на спеціальних верстатах з бавовняної та змішаної пряжі різної щільності. Спеціальна техніка жакардового плетіння, розроблена на початку ХІХ століття, передбачає можливість отримання тканини з рельєфним малюнком високої міцності. Поціновувачі старовинних гобеленів побачать у ньому благородну класику, а прихильникам модерну буде до вподоби його незвична фактура. Пряжа може бути багатоколірною (використовують понад 10 кольорових ниток), схожою на гобелен чи однотонною, на яку згодом наносять малюнок. Завдяки прекрасним експлуатаційним характеристикам, жакард є лідером на ринку меблевих тканин.

Гобелен – практично те ж що й жакард, відмінність у тому, що в жакарді використовують до 10 кольорів нитки, а в гобелені значно більше, і зазвичай роблять його з товстої та дорогої нитки. Це бавовняна тканина жакардового плетіння з художнім кольоровим малюнком і красивими візерунковими барвами. Гобелен – незмінний елемент аристократичних помешкань минулих століть. Походить назва з часів французьких мануфактур ХVII століття, де виготовляли ткані килими-картини. Згодом гобеленом стали називати будь-яку щільну декоративну тканину з витканими різнокольоровими візерунками.

Хоча технічний прогрес пропонує нові технології виробництва, принцип створення гобеленів залишився незмінним – переплетення ниток. Цей спосіб відомий людству вже давно: перший гобелен датують 1400 р. до н. е. Це було покривало з візерунком у формі квіток лотоса і ска- рабеїв, знайдене в гробниці фараона Тутмоса.

Гобеленові тканини, які складаються із синтетики (віскози та поліестеру), чутливі до впливу води, проте якщо тканина містить поліестер, бавовну чи акрил – це практично найміцніша та найбільш довговічна тканина.

Флок – замінник традиційного оксамиту – тканина для оббивки з поліестеру та бавовни (зазвичай 35% – бавовна, 65% – синтетика), на яку електростатичним способом наносять ворс, що надає флоку благородної оксамитової поверхні. Сьогодні мистецтво флокування поєднує принципи фізики, хімії та новітні технології. Для його виготовлення використовують дрібний нейлоновий або капроновий ворс. На заздалегідь виткану основу наносять клейову суміш; згодом хімічно оброблений і просушений флок рівномірно розподіляють на її поверхні (наелектризовані частинки ворсу в постійному електромагнітному полі вертикально падають на основу – так утворюється рівномірне ворсове покриття).

Флок відповідає усім головним вимогам щодо меблевих тканин: комфорт, краса, надійність, довговічність експлуатації. Дизайн флоку (класика, модерн, абстракція) стане до смаку найвибагливішому покупцю.

Чистять флокові поверхні за допомогою мильних розчинів та миючих засобів на водній основі. Флок є найпопулярнішим матеріалом для виготовлення меблів, адже невибагливий в експлуатації та недорогий.

Велюр (від лат. vellosus – волохатий) – трикотажна ворсова меблева тканина, що використовується для виготовлення м’яких меблів складних скульптурних форм. Це комфортні тканини з високим ворсом сучасного дизайну.

Велюр – важка тканина, яка відрізняється від оксамиту довгим ворсом, має три системи ниток: із бавовняної основи утворюється полотно, а з шовку – ворс завдовжки 3 – 7 мм. Ворс може бути вертикально розташований по всій тканині або на окремих ділянках припрасований в один бік. Ворс оздоблюють тисненням, розчісують за трафаретом чи викладають у формі різноманітних малюнків, тому велюр може бути гладким, фасонним, тисненим тощо. Тканина має розрізний ворс, що утримується способом переплетення п’яти ниток: чотири нитки попарно утворюють верхню та нижню основи, а п’ята (зазвичай оксамитова) – утворює ворс. Згодом тканину розрізають між двох основ, відокремлюючи їх. Ворсова нитка визначає зовнішній вигляд, експлуатаційні властивості та якість тканини. Завдяки ворсу, мебле- вий велюр красиво виглядає, добре драпірується та має високі теплозахисні властивості. Велюр виготовляють поєднуючи натуральні та хімічні волокна: текстуровані поліефірні та поліамідні нитки. За структурою ці тканини мають стійке трикотажне плетіння, що зберігає форму тканини. У колористичному аспекті велюр може бути фарбованим чи набивним. Основним його недоліком є невисока стійкість до стирання.

Плями на меблях з велюру видаляють за допомогою поролонової губки з мильною піною та обробляють сухою серветкою. Загальна процедура очищення передбачає обробку забрудненої ділянки невеликою кількістю теплої води (до 40°С) і мила; через 2 – 3 хвилини плями стирають губкою. Сильне забруднення ліквідовують за допомогою миючих засобів на водній основі. Не слід використовувати засоби, що містять сильні хімікати, розчинники на основі нафтопродуктів.

Шеніл – тканина, яку використовують вже понад 200 років. Шеніл – це жакардова тканина зі складним малюнком плетіння. Шенілова нитка (створена переплетінням звичайної та пухнастої ниток) майже не розтягується та прекрасно вплітається у загальну структуру тканини. Сьогодні шеніл вважають одним із найсерйозніших конкурентів велюру. На синтетичних нитках працюють близько 95% виробників велюру, а це протилежність виготовлення шенілу. Процес виготовлення велюру набагато складніший, відтак ціна шенілу суттєво нижча. Вагомою перевагою шенілу є те, що він існує у величезній палітрі кольорів. Шенілові тканини можуть складатися з однорідних ниток, до прикладу, з поліестеру, або бути комбінованими: поліестер з віскозою, бавовною чи акрилом. Нитки шенілу комбінують також із жакардом і гобеленом. Варто зауважити, що якісний шеніл не кошлатиться. Чистять шенілові поверхні мильним розчином за допомогою губки. Вологі плями промокають серветкою та висушують. Пухнастість шенілу (з фр. сhenille – гусінь) надає меблям спокійного та затишного вигляду.

Куртизан – тефлоновий флок сучасний матеріал з тефлоновим покриттям. Тефлонове покриття сприяє легкому видаленню різноманітних забруднень: жирних плям, плям від чорнила, кави і т. п. Куртизан “встоВибір меблевої тканини – справа доволі кропітка та відповідальна. Від звичайних тканин меблеві тканини відрізняються низкою характерних ознак: високою зносостійкістю, вогнетривкістю, невидимим тефлоновим напиленням тощо. Куртизан "встоїть" перед кігтями домашніх улюбленців, має водовідштовхуючі й антистатичні властивості. Продукують цю тканину гладкою і з тисненням. Це надійна, міцна і комфортна тканина.

Текстиль нового покоління – мікрофібра – тканина, виготовлена або зі 100% поліестеру, або іноді з 100% бавовни. Може бути трикотажною, тканою, нетканою, клеєною, неклеєною. Мікрофібра має високу міцність, стійка до впливу хімічних речовин та світла, піддається пранню. Завдяки своїм властивостям і найрізноманітнішим забарвленням, мікрофібру використовують для виробництва якісних м’яких меблів будь-якої стилістики. Звісно, покупця може засмутити її зовнішній вигляд: тканина тонка і гладка. Проте спеціальні тести підтвердили, що завдяки переплетенню волокон, такий матеріал дуже міцний, і окрім того, рівномірно розподіляє статичну електрику (на відміну від флоку, в якого ворсинки наче маленькі антени).

Тож, обираючи тканину для м’яких меблів, зважте на її властивості.

http://www.promebli.com/