За прикладом США, які прийняли в себе аналогічний закон в 2008 році, Європарламент проголосував за введення протягом двох років заборони на ввіз на європейський ринок лісу, добутого незаконним шляхом. У такий спосіб європарламентарі сподіваються ефективніше боротися зі зникненням лісів і зміною клімату. В першу чергу під пильне око контролерів потрапить імпортна деревина з Бразилії, Центральної Африки та Росії.

Нова постанова зобо­в’язує імпортерів представляти вагомі докази легальності свого товару, причому йдеться не тільки про пиломатеріали. Відповідну документацію доведеться збирати й імпортерам похідних товарів, скажімо, меблів з екзотичних порід деревини. Документально має бути засвідчений увесь ланцюжок: хто рубав, хто обробляв, кому продав чи перепродав. У випадку виявлення порушень розрахунок штрафних санкцій проводитиметься на основі визначення завданого екологічного збитку, вартості деревини й обсягу недоплачених податкових зборів.

Закон також передбачає вилучення деревини й похідних товарів або навіть негайне відкликання дозволу на ведення комерційної діяльності на всій території Євросоюзу. Щоправда, не варто забувати, що після прийняття Європейським парламентом закон має ще одержати схвалення держав-членів ЄС, а це може зайняти досить багато часу.

За даними Організації Об’єднаних Націй, обсяг незаконно зрубаного лісу досягає 350 – 650 мільйонів кубічних метрів на рік, тобто від 20 до 40% усієї промислової деревини на світовому ринку. Всесвітній фонд дикої природи вважає, що кожного року на територію країн Євросоюзу завозиться близько 30 млн кубометрів нелегального лісу. Серед основних його джерел називають Росію, Китай та Індонезію, а також низку африканських країн, таких як Демократична Республіка Конго й Габон.

Найбільші екологічні організації (“Грінпіс”, Всесвітній фонд дикої природи, “Друзі Землі”) висловили своє захоплення цим “важливим кроком” Євросоюзу.  Натомість росіяни вже бідкаються, адже хочеш – не хочеш, а доведеться доводити законність свого чималого деревинного експорту. Крім того, росіян турбує і очевидна зміна торговельних відносин з Китаєм, тому що більша частина купленого китайцями в Росії лісу потім перепродується за кордон, у тому числі і в країни Європейського Союзу.

Варто також зазначити, що,  хоча майбутні обмеження й торкнуться виробників паперу, вони не зачеплять книгодрукування та видавців іншої друкованої продукції. За словами одного з ініціаторів “лісового закону”, євродепутатки від Фінляндії Сату Хассі, це пояснюється “активним лобізмом видавців”, яким вдалося переконати більшість депутатів у тому, що обмеження на друковану продукцію створять стимул до переміщення поліграфічної промисловості за межі Євросоюзу.

lvivpost.net